Моя любов до астрології змушувала мене купувати і читати всі абсолютно книжки з астрології, до яких я могла дотягтися. Моя здатність абстрагуватися від усього на світі заради істини змусила мене винести на смітник 95% тих астрологічних книжок.
Щодо астрології, тут так багато “літературного сміття” саме на пострадянському просторі. Це пояснюється тим, що після розпаду СРСР заборонена раніше окультна література отримала можливість відкрито опинятися у продажі. 10 років тому російський культуролог Ігор Яковенко ввів поняття “малої та великої традиції”. “Велика традиція” – це “ситий” шлях, тобто, офіційно визнані державою речі. “Мала традиція” – це те, що під впливом держави люди вважають хибним: все язичницьке, все “ненаукове”. І от після розпаду СРСР “мала традиція” відвоювала у суспільства право на визнання. І це погано позначилося на “малій традиції”, бо дозвіл публікувати таку літературу породив дуже багато примірників на окультну тематику, це література дуже низької якості. Зазвичай це просто фантазії на задану тему. Повно астрологічних шкіл, які навчають за допомогою такої літератури. Навчання коротке, ще й дипломи видають. А ці дипломовані, в свою чергу, теж беруться навчати. Тож, зараз досить “ситно” на ниві псевдоокультизму. Але вже відчутно, що маятник хитнувся в протилежний бік – багато людей, зачарованих кілька років тому астрологією та іншими окультними речами, відчули розчарування. Згодом має статися рівновага між Великою та Малою традиціями, і якість окультної літератури підвищиться, а кількість знизиться. Це вже почалося.
Коментарів немає